Трансформація системи безпеки праці в легкій промисловості України в умовах євроінтеграції

Abstract

У статті проведено аналіз сучасного стану виробничого травматизму та професійної захворюваності в легкій промисловості України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації національного законодавства до вимог ЄС та критичним впливом воєнних дій на безпеку праці. Метою роботи є наукове обґрунтування переходу від формально нормативної моделі управління охороною праці до ризик-орієнтованого підходу на підприємствах легкої промисловості. У процесі дослідження використано методи порівняльного аналізу (зіставлення моделей України та ЄС), статистичного моніторингу та системного підходу. Автором доведено невідповідність між офіційним обліком травматизму за КВЕД та реальним спектром ризиків (зокрема при виконанні нетипових робіт). Встановлено ключові відмінності між Переліком професійних захворювань України та рекомендаціями МОП і ЄС, що призводить до латентності професійних патологій, таких як біссиноз та м’язово-скелетні розлади. Обґрунтовано необхідність імплементації концепції «Vision Zero» та регламентів REACH і CLP для контролю хімічної безпеки у фарбувальних цехах. Визначено стратегічні напрями модернізації охорони праці на рівні підприємства: ергономічне перепроєктування робочих місць, цифровізація навчання, перехід до проактивного медичного моніторингу та залучення працівників до ідентифікації небезпек. Вказано, що зміна філософії управління від реєстрації випадків до превентивного оцінювання динамічних ризиків є фундаментальною умовою збереження трудового потенціалу в умовах індустріальної трансформації.

The article analyzes the current state of occupational injuries and professional diseases in the light industry of Ukraine. The relevance of the study is driven by the necessity to adapt national legislation to EU requirements and the critical impact of military actions on workplace safety. The aim of the work is to provide a scientific justification for the transition from a formal regulatory model of occupational health and safety management to a risk-oriented approach at light industry enterprises. The research employs methods of comparative analysis (contrasting Ukrainian and EU models), statistical monitoring, and a systems approach. The author demonstrates the discrepancy between the official recording of injuries by economic activity codes (NACE/KVED) and the actual spectrum of risks, particularly during the performance of non-typical tasks. Key differences are established between Ukraine’s List of Occupational Diseases and the recommendations of the ILO and the EU, which leads to the latency of professional pathologies such as byssinosis and musculoskeletal disorders. The study substantiates the necessity of implementing the "Vision Zero" concept and the REACH and CLP regulations for chemical safety control in dyeing departments. Strategic directions for modernizing occupational health and safety at the enterprise level are identified: ergonomic redesign of workplaces, digitalization of training, transition to proactive medical monitoring, and employee involvement in hazard identification. It is noted that shifting the management philosophy from incident registration to the preventive assessment of dynamic risks is a fundamental condition for preserving labor potential amidst industrial transformation.