Потенціал гумористичних текстів для формування соціокультурної компетентності студентів-іноземців немовних вишів

Abstract

Оволодіння іноземними мовами як такими, за допомогою котрих стає можливим і навчання, і комфортне перебування у приймаючій країні, передбачає формування та розвиток не тільки мовних, мовленнєвих і професійних складових загальної комунікативної компетентності, але й іномовної соціокультурної, яка містить у собі синтез вмінь і навичок використання країнознавчих, лінгвокраїнознавчих і соціолінгвістичних знань. Актуальність дослідження зумовлена як відомим лінгводидактичним потенціалом гумористичних текстів для всебічного розвитку компетентностей інокомунікантів, так і недостатньою кількістю їх системних професійних розвідок. Висвітлення можливостей використання лінгвістичного гумору на заняттях з української та російської мов як іноземних перебуває у руслі мовознавчих і педагогічних традиції з точки зору матеріалу та із загальнометодичних позицій. Мета статті – сформувати теоретико-методологічні засади використання текстів гумористичного спрямування задля набуття іноземними студентами немовних вишів соціокультурних знань та навичок, які сприяють поліпшенню академічної успішності, та обґрунтувати впровадження подібних ресурсів у практику університетських занять з іноземних мов. Методи дослідження наступні: аналіз наукової літератури з філософії, естетики, лінгвістики, лінгвокультурології, методології навчання мов іноземців задля визначення сутності комічного як мультіаспектного явища; аналіз та опис мовних чинників і логіко-семантичних моделей, за участю яких досягається смішне; опрацювання навчальних посібників з української та російської мов як іноземних, що містять гумористичний текстовий матеріал із соціокультурною змістовою складовою; анкетування і тестування студентів під час навчального експерименту з подальшою кількісно-якісною обробкою його даних, письмових та усних відповідей; спостереження за навчальною діяльністю студентів-іноземців та моніторинг її успішності. Визначено, що студенти-іноземці демонструють здатність усвідомлювати комічне, що досягається засобами мови, яку вони вивчають. Задля цього в навчальних текстах, які пропонуються на заняттях з української та російської мов як іноземних, зазвичай використовуються наступні мовленнєві прийоми: неочікувані словосполучення, що порушують принцип сумісності лексичних значень, омоніми, оказіоналізми, розмовні слова та вирази, спеціальні терміни; сучасні або історичні антропоніми і топоніми. Семантичний простір таких текстів розвиває мовленнєві та соціокультурні компетентності, що, в свою чергу, підвищує загальну академічну успішність іноземних громадян, які здобувають нефілологічну вищу освіту у вишах України.

Foreign languages acquisition with the help of which it becomes possible to study and to make a trainee’ stay comfortable in the host country involves the formation and development not only of linguistic, speech and occupational components of communicative competence in general, but also of sociocultural one, which contains a synthesis of skills and abilities to use cross-cultural, linguistic-cultural and sociolinguistic knowledge. The research urgency is caused by linguodidactic potential of humorous texts for a comprehensive development of inocommunicant’ competences and by the insufficient number of their systemic professional research. The examination of possibilities of linguistic humor using at classes of Ukrainian and Russian as foreign languages is in line with linguistic and pedagogical traditions from the point of view of material and general methodological positions. The aims of the article are 1) to form theoretical and methodological foundations of the use of humorous texts for the acquisition of sociocultural knowledge and skills by foreign non-linguistic universities students that contribute to improved academic achievement and 2) to justify the introduction of such resources into university foreign languages classes practice. The following research methods are used in the investigation: the analysis of scientific works in the fields of philosophy, aesthetics, linguistics, cultural studies, methodology in language teaching to define the essence of the comic as a multiaspect phenomenon; analysis and description of linguistic factors and semantic models with the help of which humoristic effect is achieved; the overview of textbooks of Ukrainian and Russian as foreign languages that contain humorous text material with socio-cultural component; the student questionnaires are administered during the learning experiment with subsequent quantitative and qualitative data, written and oral responses analysis; monitoring of educational activity success of students. It is determined that the foreign students demonstrate the ability to understand the basic structure and potential of comic which are achieved by means of the language they are learning. It is vindicated that these speech techniques are generally used in educational texts which are offered for Ukrainian and Russian as foreign languages classes: an unexpected phrases that violate the principle of compatibility of lexical meanings, homonyms, occasionalisms, conversational or colloquial words and expressions, technical terms, modern or historical anthroponyms and toponyms. The semantic space of such texts helps to develop communicative, social and cultural competences that in their turn enhance the overall academic success of foreign citizens who receive higher non-philological education at Ukrainian universities.