The use of business models in social entrepreneurship

Abstract

Явище соціального підприємництва як елемент ринкового суспільства виступає в якості однієї із значущих складових сучасної економіки. Спроба вирішити соціально значущі проблеми на основі підприємництва демонструє, що таке рішення може виявитися ефективніше, ніж використання шаблонних механізмів держави або громадських організацій. Соціальне підприємництво спрямовано на вирішення соціальних проблем «підприємницькими» засобами, пом'якшення соціальної напруженості, ініціює розмивання міжсекторальних кордонів, орієнтоване на задоволення потреб населення і, як наслідок, здатне взяти на себе деякі функції держави, регулярно контактуючи з ним. Передбачається, що синергетичне поєднання трьох головних складових соціального підприємництва: підприємницька діяльність, громадська участь, солідарність, дозволять по-новому вирішити актуальні соціально-демографічні та соціально-психологічні проблеми; знизити або запобігти соціокультурних та екзистенційних ризиків соціального підприємництва в українському контексті. Мета даного дослідження – обґрунтувати найбільш доцільну модель соціального підприємництва в українському контексті і визначити специфіку її використання. Методи дослідження: метод таксономії – для проведення аналізу основних етапів еволюції та класифікацій бізнес-моделей; метод кластерного та факторного аналізу – для уточненням основних компонентів і інструментів бізнес-моделі соціального підприємництва; моделювання майбутнього на основі побудови сценаріїв – для прогнозування ймовірних соціокультурних та екзистенційних ризиків соціального підприємництва. Визначено ознаки соціального підприємництва, його місце і роль в суспільно-економічній системі; джерела і мотиви виникнення соціального підприємництва; специфіку формування бізнес-моделей в соціальному підприємництві; обґрунтовані ознаки і критерії для розробки типології бізнес-моделей в соціальному підприємництві; розкрито інституційні особливості формування різних типів бізнес-моделей в соціальному підприємництві. Проведене дослідження концептуальних аспектів соціального підприємництва дозволило з’ясувати теоретичне розуміння особливостей функціонування і розвитку суб'єктів соціального підприємництва та виявити специфіку формування різних типів бізнес-моделей в соціальному підприємництві. Використання найбільш оптимальної моделі допоможе підвищити ефективність управління соціально-підприємницькими фірмами, що, в свою чергу, сприятиме підвищенню сумарного соціального ефекту через тиражування та розповсюдження успішних, стійких бізнес-моделей.

The phenomenon of social entrepreneurship as an element of market society acts as one of the most significant components of a modern economy. The attempt to solve socially significant problems on the basis of entrepreneurship demonstrates that such a decision may be more effective than the use of stamped mechanisms of the state or public organizations. Social entrepreneurship is aimed at solving social problems by «entrepreneurial» methods, extenuating social tensions, initiating the blurring of intersectoral borders, aimed at satisfying the needs of the population and, as a result, capable of assuming certain functions of the state, regularly communicating with it. It is assumed that the scientific combination of the three main components of social entrepreneurship: entrepreneur activity, public participation and solidarity will allow a new way to solve the actual sociodemographic and socio-psychological problems; to reduce or prevent socio-cultural and existential risks of social entrepreneurship in the Ukrainian context. The aim of this research is to explain the most expedient model of social entrepreneurship in the Ukrainian context and the determination of the specifics of its use. Methods of investigation: the method of taxonomy – for the analysis of the main stage of evolution and classifications of business models; the method of cluster and factor analysis – to clarify the main components and tools of the business model of social entrepreneurship; modeling the future based on scenario building – to predict the likely socio-cultural and existential risks of social entrepreneurship. Features of social entrepreneurship, its place and role in the social-economic system; sources and motives of the emergence of social entrepreneurship; the specificity of the formation of business models in social entrepreneurship; substantiated signs and criteria for the development of the typology of business models in social entrepreneurship; the institutional features of forming different types of business models in social entrepreneurship are revealed. The taken research on the conceptual aspects of social entrepreneurship has made it possible to find out the theoretical understanding of the peculiarities of the functioning and development of social entrepreneurship subjects and to identify the specifics of the formation of various types of business models in social entrepreneurship. Using the most optimal model will help to improve the efficiency of management of social entrepreneurship firms, which in turn will contribute to the increase of the overall social impact through replication and dissemination of successful, sustainable business models.