Рисунок як засіб пізнання дійсності художником

Abstract

Рисунок має виняткове значення як засіб пізнання й вивчення дійсності. Володіючи всіма засобами виразності, накопиченими мистецтвом за останні десятиліття, художники шукають нових різних можливостей у рисунку. Завдання художника полягає у постійному пошуку нових методів, прийомів і засобів зображення, вдосконаленні методики реалізації задуму, мови образотворчого мистецтва. Цінність, неповторність художнього твору обумовлюється оригінальністю бачення і мислення самого художника. У той же час виразність художньої форми потребує постійного навчання, дослідження, вдосконалення художником своїх практичних навичок і теоретичних знань, експериментів з використанням різних технік, засобів і манери виконання, пошуку нових форм вираження в образотворчому мистецтві. Навчаючись у природи, аналізуючи натуру, художник має зрозуміти характер, особливість зображуваного, вміти вибрати оптимальні засоби вираження і відтворити своє художнє бачення натури. Значення художнього образу, його вплив на людину, підтвердження справедливості конкретних висновків у сфері образотворчого мистецтва, які були зроблені художниками експериментаторами розглядаються у цій статті. Мета статті полягає у розкритті різних видів графічного зображення та його особливостей, аналізі та пошуку нових методів і прийомів роботи у станковій графіці. Завдання – порівняти графічні твори мистецтва сучасних художників з різною стилістикою виконання, виявити схожість та оригінальність в їх методах роботи, засобах відображення форми, технічній стороні малюнка.